Ukrainian translation
Шановний пане Президенте!
Шановні колеги!
Ваші високоповажності!
Майже 19 місяців минуло з того часу, коли Росія розпочала брутальну загарбницьку війну проти свого суверенного сусіда – України.
Убито десятки тисяч військових, а також мирних жителів України. Викрадено незчислену кількість українських дітей.
Російські війська вбивали, ґвалтували й катували.
Вони зрівнюють міста й села з землею.
Вони заміновують великі території, перетворюючи таким чином поля для зернових культур на смертельні смуги.
*** Ця війна точиться в Європі.
Але її наслідки відчуваються скрізь, у всьому світі.
Росія свідомо позбавила світовий ринок мільйонів тонн зерна й добрив, потрібних країнам усього світу для забезпечення продовольчої безпеки.
Росія свідомо обирає своїми мішенями зерносховища й портову інфраструктуру.
І Росія в односторонньому порядку вийшла з Чорноморської зернової ініціативи, загостривши у такий спосіб бідність і продовольчу небезпеку в усьому світі.
Цьому немає виправдання.
Усі твердження про те, що російський експорт сільськогосподарської продукції та добрив блокується санкціями, не відповідають дійсності. Немає санкцій, що блокували б такий експорт. Навпаки, Росія домінує на глобальному ринку добрив. 2022-й рік став рекордним в російському експорті пшениці.
***
Причина того, що страждання в Україні й усьому світі продовжуються, разюче проста:
Президент Росії хоче реалізувати свій імперіалістичний план щодо захоплення свого суверенного сусіда – України.
Пане Президенте,
Організація Об’єднаних Націй дуже чітко дала зрозуміти, що вона думає про загарбницьку війну Росії, востаннє – 23 лютого цього року.
Генеральна Асамблея закликала до всеосяжного, справедливого й міцного миру.
Ця вимога адресована Росії.
Реакції на неї немає і понині.
Ніщо не лунає сьогодні голосніше, ніж мовчання Росії у відповідь на цей глобальний заклик до миру.
***
Дехто стверджує, що цій війні можна було б запобігти дипломатичними засобами.
Але Німеччина і Франція з початку російської агресії 2014 року на Сході України провели сотні зустрічей із Москвою та Києвом. Наша мета полягала у знаходженні дипломатичного рішення, яке відповідало б нормам міжнародного права. Усі ці намагання зазнали невдачі, оскільки одна сторона, а саме Росія обрала війну замість дипломатії.
І все ж таки дипломатичних зусиль не бракувало!
Дехто з попередніх ораторів закликав до негайного припинення бойових дій.
Віддаю належне їхнім добрим намірам. Усі ми хочемо, щоб убивства припинилися – ліпше сьогодні, ніж завтра.
І все ж таки нам потрібно утриматися від начебто простих рішень, що лише номінально обіцяють мир.
Мир без свободи – це поневолення. Мир без справедливості – це диктат.
У Резолюціях Генеральної Асамблеї ми показали шлях до миру: мир означає повагу до Статуту ООН.
Мир означає повагу до територіальної цілісності й політичної незалежності України.
Це обіцянка, яку Статут ООН дає кожній державі-члену ООН.
Ніхто не бажає миру сильніше за українок і українців.
Мирний план, знову запропонований нам сьогодні Президентом України, є доказом цього.
Переговори, що нещодавно відбулися в Копенгагені і Джидді, були важливими, цю роботу необхідно продовжувати.
Її необхідно продовжувати з однією метою – знайти мир, що поважає засади Статуту ООН.
Пане Президенте,
що рішучіше ми спільно сповідуватимемо ці засади, що завзятіше виступатимемо за справедливий мир і що сильніше єднатимемося в нашому неприйнятті російської агресії, то раніше закінчиться ця війна.
І то раніше закінчаться страждання людей – в Україні та всьому світі.
Ця мета варта того, щоб ми докладали всіх зусиль для її досягнення.
Щиро дякую!